опритомнілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до опритомніти … Український тлумачний словник
опритомніти — див. опритомнювати I … Український тлумачний словник
опритомніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
опритомнілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
опам'ятатися — I = опам ятовуватися (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатности спокійно розмірковувати, діяти тощо), отямитися, отямлюватися, стямитися, схаменутися, опритомніти, опритомнювати, спам ятатися, спам ятовуватися, спом янутися,… … Словник синонімів української мови
відходити — I відход ити див. відходжувати. II відх одити джу, диш, недок., відійти/, ійду/, і/йдеш, док. 1) від кого – чого і без додатка.Іти в певному напрямі; віддалятися. || Відступати. || Проходити певну віддаль. || Іти кудись, залишаючи кого , що… … Український тлумачний словник
очапатися — аюся, аєшся, док., розм. Прийти до пам яті; опритомніти … Український тлумачний словник
очунятися — яюся, яєшся, док., розм. Прийти до пам яті; опритомніти … Український тлумачний словник
очутитися — очу/чу/ся, очу/ти/шся, док., розм. 1) Прийти до пам яті; опритомніти. 2) Повернутися до стану душевної рівноваги … Український тлумачний словник
попритомніти — іємо, ієте, док. Опритомніти, повернутися до свідомості (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник